Новий Порядок ідентифікації ОПН. Як виконати ідентифікацію об’єкта: пояснюємо на прикладі

Закінчення. Початок в ОППБ № 1-2023

Про автора

Працював в органах державного нагляду за охороною праці 28 років: на посадах від технічного інспектора праці до начальника головного управління охорони праці Держнаглядохоронпраці. Також працював начальником управління соцстрахування Мінпраці, завідувачем науково-дослідної лабораторії промислової безпеки Національного науково-дослідного інституту охорони праці, експертом з ОП у міжнародному проєкті TASIS, позаштатним лектором Головного навчально-методичного центру Держнагляд-охоронпраці з питань організації управління охороною праці та аудиту ОП.

Про законодавче підґрунтя ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки (далі — ОПН) та поняття ПНО йшлося в ОППБ № 1-2023. Далі — продовження прикладу умовної ідентифікації ОПН, розпочатого в минулому номері, та зразок оформлення повідомлення про результати ідентифікації ОПН.


Розподіляємо наявні на підприємстві небезпечні речовини за індивідуальними назвами, класами небезпечних речовин та категоріями небезпеки.

На АЗС використовується: бензин марки А;  бензин марки Б; бензин марки С; дизпаливо.

Розглянемо до яких небезпечних речовин, наведених у таблицях 1 та 2 додатка 1 Порядку ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки та їх обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2022 р. № 1030 (далі — Порядок), належать бензини та дизпаливо.

Відповідно до даних, наведених під порядковим номером 34 таблиці 1, додатка 1 Порядку, бензин та дизпаливо належать до «нафтопродуктів та альтернативних видів палива»[1] (див. таблицю 1).

Відповідно до даних, наведених у таблиці 2, додатка 1 Порядку, бензин та дизпаливо можна віднести до класу небезпечних речовин Р5а ЗАЙМИСТІ РІДИНИ[2] (див. таблицю 2).

Визначаємо об’єкти на яких розміщені установки, сховища (резервуари, посудини), трубопроводи, машини, агрегати, технологічне устаткування (обладнання), споруди або комплекс споруд, що розташовані в межах об’єкта на поверхні землі або під землею, в яких тимчасово або постійно використовується, переробляється, виготовляється, транспортується, зберігається одна або кілька небезпечних речовин.

На території АЗС чотири підземних сховища, в кожному з яких може зберігатися до 20,0 т бензину (дизпалива) і вони є однією виробничою одиницею — тобто одним об’єктом.

Загальна маса індивідуальної небезпечної речовини «нафтопродукти та альтернативні види палива» береться як сумарна маса небезпечної речовини, що може в них розміщатися за максимально допустимого завантаження відповідно до проєктної або технічної документації.

Визначаємо сумарну масу бензинів та дизпалива на об’єкті та встановлюємо, чи належать він до ОПН відповідного класу (таблиця 1, додатка 1 Порядку).

Бензини та дизпаливо належать до небезпечних речовин «нафтопродукти та альтернативні види палива».

Загальна маса індивідуальної небезпечної речовини «нафтопродукти та альтернативні види палива» — «М» дорівнює:

М = 20,0 т (А) + 20,0 т (Б) + 20,0 т (С) + 20,0 т (Д/п) = 80,0 т.

Відповідно до даних, наведених у таблиці 1, додатка 1 Порядку, норматив порогової маси для віднесення об’єкта до ОПН для:

  • 1 класу — 25 000 т;
  • 2 класу — 2 500 т;
  • 3 класу — 250 т.

Порівняння порогових мас індивідуальних небезпечних речовин «нафтопродукти та альтернативні види палива» з їх загальною масою на об’єкті показує, що ні по одному з трьох класів вона не перевищує визначених для них порогових мас. Це означає, що за цим параметром цей об’єкт не належить до ОПН відповідного класу.

З урахуванням класу та категорії небезпеки займистих рідин, до яких належать нафтопродукти (таблиця 2, додаток 1 Порядку) здійснюємо розрахунки можливості віднесення об’єкта до ОПН відповідного класу.

Визначення класу та категорії небезпечних речовин відповідно до Постанови № 1030:

  • клас небезпеки небезпечної речовини (клас небезпечної речовини) — характер фізичної небезпеки небезпечної речовини, небезпеки для здоров’я людини або навколишнього природного середовища;
  • категорія небезпеки — група критеріїв у межах кожного класу небезпеки небезпечної речовини із визначенням ступеня небезпеки.

Відповідно до п. 24 примітки до таблиці 2, додатка 1 Порядку, займисті рідини залежно від температури спалаху і початкової температури кипіння (точка кипіння) мають чотири категорії небезпеки:

  • категорія 1 — температура займання менш як + 23 °C і початкова температура кипіння (точка кипіння) нижча або дорівнює + 35 °C;
  • категорія 2 — температура займання вище ніж + 23 °C і початкова температура (точка кипіння) кипіння вище ніж + 35 °C;
  • категорія 3 — температура займання більше або дорівнює + 23 °C і початкова температура (точка кипіння) кипіння більше або дорівнює + 23 °C;
  • категорія 4 — температура займання більш як + 60 °C і початкова температура (точка кипіння) кипіння нижча або дорівнює + 93 °C.

Відповідно до таблиці 2, додатка 1 Порядку, до класу Р5а «Займисті рідини» належать займисті речовини категорії 1, 2, 3. Якщо в цій таблиці до займистих рідин категорії 1 немає додаткових вимог, то до займистих рідин категорій 2 та 3 існує відповідна умова. Щоб віднести їх до відповідних категорій, вони повинні зберігатися за температури, що перевищує їх початкову температуру кипіння (точка кипіння).

Проводимо відповідні розрахунки.

Відповідно до даних:

  • бензини — температура займання: - 27°С … -39°С, початкова температура кипіння: від +30 до +205 °С;
  • дизпаливо — температура займання; + 35°С … +80 °С, початкова температура кипіння: від +170 до+ 380°С.

Враховуючи те, що бензини та дизпаливо зберігаються за вуличної температури в підземних резервуарах, їх температура не може піднятися до точки кипіння. Тому розглядаємо тільки можливість віднесення бензинів та дизпалива до 1 категорії, оскільки під 2 та 3 категорію вони не підпадають.

Бензини

Для 1 категорії температура займання займистої речовини повинна бути менш як + 23°C. Враховуючи низьку температуру займання бензинів (- 27°С … - 39°С), по цьому параметру вони підпадають під 1 категорію.

Щодо початкової температури кипіння: для можливості віднесення бензину відповідної марки до 1 категорії — початкова температура кипіння його (точка кипіння) повинна бути нижча або дорівнювати + 35 °C.

Припустимо, що бензини мають такі початкові температури кипіння:

  • бензин марки А: +33°С;
  • бензин марки Б: +40°С;
  • бензин марки С: +80°С.

В такому разі до 1 категорії можна віднести тільки бензин марки А.

Дизпаливо

Дизпаливо за параметрами не підходить для віднесення його до 1 категорії. Температура займання: + 35°С … +80 °С),точка кипіння: +170 до + 380°С), тому його масу виключаємо із розрахунку загальної маси небезпечних речовин, які зберігаються на ОПН.

Розрахунки за формулами

Проводимо відповідні розрахунки, щодо визначення цього об’єкта, як ОПН відповідного класу, з урахуванням маси бензину марки А, що зберігається. Для цього застосовуємо відповідні формули.

1

 Об’єкт є ОПН 1 класу, якщо сума:

де qi — маса окремої небезпечної речовини за категорією небезпечної речовини відповідно до таблиці 2 додатка 1 Порядку.

У нашому випадку розглядаємо масу бензину марки А: qi дорівнює 20,0 т.

      Q1i — порогова маса окремої небезпечної речовини за класом небезпечної речовини для об’єкта підвищеної небезпеки 1 класу визначена в таблиці 2 додатка 1 Порядку.

У нашому випадку — Q1i дорівнює 50,0 т.

Визначаємо:

В цьому випадку результат менше 1.

Висновок: АЗС не можна класифікувати як ОПН 1 класу.

2

 Об’єкт є ОПН 2 класу, якщо сума:

де qi — маса окремої небезпечної речовини за категорією небезпечної речовини відповідно до таблиці 2 додатка 1 Порядку;

У нашому випадку розглядаємо масу бензину марки А: qi дорівнює 20,0 т.

      Q1i — порогова маса окремої небезпечної речовини за класом небезпечної речовини для об’єкта підвищеної небезпеки 2 класу визначена в таблиці 2 додатка 1 Порядку.

      Q1i дорівнює 10,0 т.

Визначаємо:

В цьому випадку результат більше ніж 1.

Висновок: АЗС належить до ОПН 2 класу.

Повідомлення про результати ідентифікації ОПН

Повідомлення про результати ідентифікації об’єкта підвищеної небезпеки (повідомлення за формою ОПН-1) — документ, що формується у Державному електронному реєстрі об’єктів підвищеної небезпеки (до введення Реєстру в дію складається суб’єктом господарювання) за результатами ідентифікації об’єкта підвищеної небезпеки.

Зразок оформлення повідомлення про результати ідентифікації ОПН, відповідно до наведеного вище прикладу, див. в додатку 1.


[1] Порогові маси небезпечних речовин за індивідуальними назвами (таблиця 1 додатка 1 Порядку).

[2] Порогові маси небезпечних речовин за класами небезпечних речовин та категоріями небезпеки (таблиця 2 додатка 1 Порядку).