Новий Порядок ідентифікації ОПН. Як виконати ідентифікацію об’єкта: пояснюємо на прикладі
Закінчення. Початок в ОППБ № 1-2023
Працював в органах державного нагляду за охороною праці 28 років: на посадах від технічного інспектора праці до начальника головного управління охорони праці Держнаглядохоронпраці. Також працював начальником управління соцстрахування Мінпраці, завідувачем науково-дослідної лабораторії промислової безпеки Національного науково-дослідного інституту охорони праці, експертом з ОП у міжнародному проєкті TASIS, позаштатним лектором Головного навчально-методичного центру Держнагляд-охоронпраці з питань організації управління охороною праці та аудиту ОП.
Про законодавче підґрунтя ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки (далі — ОПН) та поняття ПНО йшлося в ОППБ № 1-2023. Далі — продовження прикладу умовної ідентифікації ОПН, розпочатого в минулому номері, та зразок оформлення повідомлення про результати ідентифікації ОПН.
![](/sites/default/files/images/iQudaH0oHvYugESeP2gUwVLiDtEVvjDui75bUjsXFb8B4KOmD0.jpg)
Розподіляємо наявні на підприємстві небезпечні речовини за індивідуальними назвами, класами небезпечних речовин та категоріями небезпеки.
На АЗС використовується: бензин марки А; бензин марки Б; бензин марки С; дизпаливо.
Розглянемо до яких небезпечних речовин, наведених у таблицях 1 та 2 додатка 1 Порядку ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки та їх обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2022 р. № 1030 (далі — Порядок), належать бензини та дизпаливо.
Відповідно до даних, наведених під порядковим номером 34 таблиці 1, додатка 1 Порядку, бензин та дизпаливо належать до «нафтопродуктів та альтернативних видів палива»[1] (див. таблицю 1).
![](/sites/default/files/images/iDFshs4UofyYOHkLPF57oUhD68Usl0rZCIHJXu0grfrPUM593r.jpg)
Відповідно до даних, наведених у таблиці 2, додатка 1 Порядку, бензин та дизпаливо можна віднести до класу небезпечних речовин Р5а ЗАЙМИСТІ РІДИНИ[2] (див. таблицю 2).
![](/sites/default/files/images/zob8d5PiCKHyJaDmxiHNYeRrua2uHrFLbAHIxOmme8JpVcP9Tx.jpg)
![](/sites/default/files/images/sm2fESZ3PMZ63hqjs9cSIcQfO1HIcY3yi7iv6lgJUHSfQJsaBx.jpg)
Визначаємо об’єкти на яких розміщені установки, сховища (резервуари, посудини), трубопроводи, машини, агрегати, технологічне устаткування (обладнання), споруди або комплекс споруд, що розташовані в межах об’єкта на поверхні землі або під землею, в яких тимчасово або постійно використовується, переробляється, виготовляється, транспортується, зберігається одна або кілька небезпечних речовин.
На території АЗС чотири підземних сховища, в кожному з яких може зберігатися до 20,0 т бензину (дизпалива) і вони є однією виробничою одиницею — тобто одним об’єктом.
Загальна маса індивідуальної небезпечної речовини «нафтопродукти та альтернативні види палива» береться як сумарна маса небезпечної речовини, що може в них розміщатися за максимально допустимого завантаження відповідно до проєктної або технічної документації.
![](/sites/default/files/images/aB7GYuG5QoZcKxia6jjp0aH2hFEEvJdGj5MhF7JUuElUMQdKaT.jpg)
Визначаємо сумарну масу бензинів та дизпалива на об’єкті та встановлюємо, чи належать він до ОПН відповідного класу (таблиця 1, додатка 1 Порядку).
Бензини та дизпаливо належать до небезпечних речовин «нафтопродукти та альтернативні види палива».
Загальна маса індивідуальної небезпечної речовини «нафтопродукти та альтернативні види палива» — «М» дорівнює:
М = 20,0 т (А) + 20,0 т (Б) + 20,0 т (С) + 20,0 т (Д/п) = 80,0 т.
Відповідно до даних, наведених у таблиці 1, додатка 1 Порядку, норматив порогової маси для віднесення об’єкта до ОПН для:
- 1 класу — 25 000 т;
- 2 класу — 2 500 т;
- 3 класу — 250 т.
Порівняння порогових мас індивідуальних небезпечних речовин «нафтопродукти та альтернативні види палива» з їх загальною масою на об’єкті показує, що ні по одному з трьох класів вона не перевищує визначених для них порогових мас. Це означає, що за цим параметром цей об’єкт не належить до ОПН відповідного класу.
![](/sites/default/files/images/fmlp2o1oOrujjHHTD83rCztPTz2ow28bFvvjHZZMvLapBRMldR.jpg)
З урахуванням класу та категорії небезпеки займистих рідин, до яких належать нафтопродукти (таблиця 2, додаток 1 Порядку) здійснюємо розрахунки можливості віднесення об’єкта до ОПН відповідного класу.
Визначення класу та категорії небезпечних речовин відповідно до Постанови № 1030:
- клас небезпеки небезпечної речовини (клас небезпечної речовини) — характер фізичної небезпеки небезпечної речовини, небезпеки для здоров’я людини або навколишнього природного середовища;
- категорія небезпеки — група критеріїв у межах кожного класу небезпеки небезпечної речовини із визначенням ступеня небезпеки.
Відповідно до п. 24 примітки до таблиці 2, додатка 1 Порядку, займисті рідини залежно від температури спалаху і початкової температури кипіння (точка кипіння) мають чотири категорії небезпеки:
- категорія 1 — температура займання менш як + 23 °C і початкова температура кипіння (точка кипіння) нижча або дорівнює + 35 °C;
- категорія 2 — температура займання вище ніж + 23 °C і початкова температура (точка кипіння) кипіння вище ніж + 35 °C;
- категорія 3 — температура займання більше або дорівнює + 23 °C і початкова температура (точка кипіння) кипіння більше або дорівнює + 23 °C;
- категорія 4 — температура займання більш як + 60 °C і початкова температура (точка кипіння) кипіння нижча або дорівнює + 93 °C.
Відповідно до таблиці 2, додатка 1 Порядку, до класу Р5а «Займисті рідини» належать займисті речовини категорії 1, 2, 3. Якщо в цій таблиці до займистих рідин категорії 1 немає додаткових вимог, то до займистих рідин категорій 2 та 3 існує відповідна умова. Щоб віднести їх до відповідних категорій, вони повинні зберігатися за температури, що перевищує їх початкову температуру кипіння (точка кипіння).
Проводимо відповідні розрахунки.
Відповідно до даних:
- бензини — температура займання: - 27°С … -39°С, початкова температура кипіння: від +30 до +205 °С;
- дизпаливо — температура займання; + 35°С … +80 °С, початкова температура кипіння: від +170 до+ 380°С.
Враховуючи те, що бензини та дизпаливо зберігаються за вуличної температури в підземних резервуарах, їх температура не може піднятися до точки кипіння. Тому розглядаємо тільки можливість віднесення бензинів та дизпалива до 1 категорії, оскільки під 2 та 3 категорію вони не підпадають.
Бензини
Для 1 категорії температура займання займистої речовини повинна бути менш як + 23°C. Враховуючи низьку температуру займання бензинів (- 27°С … - 39°С), по цьому параметру вони підпадають під 1 категорію.
Щодо початкової температури кипіння: для можливості віднесення бензину відповідної марки до 1 категорії — початкова температура кипіння його (точка кипіння) повинна бути нижча або дорівнювати + 35 °C.
Припустимо, що бензини мають такі початкові температури кипіння:
- бензин марки А: +33°С;
- бензин марки Б: +40°С;
- бензин марки С: +80°С.
В такому разі до 1 категорії можна віднести тільки бензин марки А.
Дизпаливо
Дизпаливо за параметрами не підходить для віднесення його до 1 категорії. Температура займання: + 35°С … +80 °С),точка кипіння: +170 до + 380°С), тому його масу виключаємо із розрахунку загальної маси небезпечних речовин, які зберігаються на ОПН.
Розрахунки за формулами
Проводимо відповідні розрахунки, щодо визначення цього об’єкта, як ОПН відповідного класу, з урахуванням маси бензину марки А, що зберігається. Для цього застосовуємо відповідні формули.
1
Об’єкт є ОПН 1 класу, якщо сума:
![](/sites/default/files/images/uG0sgIt3Utwy5x3gtiKE43Gf2wAmYXE6ndNzOKeMlMTW1Bd7Bv.jpg)
де qi — маса окремої небезпечної речовини за категорією небезпечної речовини відповідно до таблиці 2 додатка 1 Порядку.
У нашому випадку розглядаємо масу бензину марки А: qi дорівнює 20,0 т.
Q1i — порогова маса окремої небезпечної речовини за класом небезпечної речовини для об’єкта підвищеної небезпеки 1 класу визначена в таблиці 2 додатка 1 Порядку.
У нашому випадку — Q1i дорівнює 50,0 т.
Визначаємо:
![](/sites/default/files/images/df1VuJSNAzWTT0wtjQbvjCQQSXZrt2BK9RHduyaacHZBpqcLIn.jpg)
В цьому випадку результат менше 1.
Висновок: АЗС не можна класифікувати як ОПН 1 класу.
2
Об’єкт є ОПН 2 класу, якщо сума:
![](/sites/default/files/images/o5K20VUCQYdvKdkLyeNCvGPt7t0N9qJuTg30b0CQeSOISSU4kV.jpg)
де qi — маса окремої небезпечної речовини за категорією небезпечної речовини відповідно до таблиці 2 додатка 1 Порядку;
У нашому випадку розглядаємо масу бензину марки А: qi дорівнює 20,0 т.
Q1i — порогова маса окремої небезпечної речовини за класом небезпечної речовини для об’єкта підвищеної небезпеки 2 класу визначена в таблиці 2 додатка 1 Порядку.
Q1i дорівнює 10,0 т.
Визначаємо:
![](/sites/default/files/images/nPWkDiJVnIdGCYo76xrzMGddz0IYAALThDJ4xk2lC0x0zi0WLG.jpg)
В цьому випадку результат більше ніж 1.
Висновок: АЗС належить до ОПН 2 класу.
Повідомлення про результати ідентифікації ОПН
Повідомлення про результати ідентифікації об’єкта підвищеної небезпеки (повідомлення за формою ОПН-1) — документ, що формується у Державному електронному реєстрі об’єктів підвищеної небезпеки (до введення Реєстру в дію складається суб’єктом господарювання) за результатами ідентифікації об’єкта підвищеної небезпеки.
Зразок оформлення
повідомлення про результати ідентифікації ОПН, відповідно до наведеного вище
прикладу, див. в додатку 1.
[1] Порогові маси небезпечних речовин за індивідуальними назвами (таблиця 1 додатка 1 Порядку).
[2] Порогові маси небезпечних речовин за класами небезпечних речовин та категоріями небезпеки (таблиця 2 додатка 1 Порядку).