Попри те, що директор був лише замовником, відповідальності за трагедію уникнути не вдалося
Серед керівників підприємств, установ та організацій побутує думка, що вони не несуть ніякої відповідальності за життя та здоров’я осіб, яких вони залучають до виконання робіт підвищеної небезпеки на підставі цивільно-правової угоди1, оскільки в такому випадку підрядники зобов’язуються працювати на свій страх і ризик. Для того, аби переконатися, що насправді це не так, пропоную читачам ознайомитися зі змістом статті, де, зокрема, детально описано процес притягнення до кримінальної відповідальності одного з директорів товариств за допущені ним порушення вимог нормативно-правових актів, які призвели до загибелі підрядника. Гадаю, це змусить посадових осіб підприємств, установ та організацій змінити свою думку, а, відтак, повернутися обличчям до охорони праці, повсякчас дбати про організацію безпечного виконання робіт підрядниками, що, своєю чергою, сприятиме профілактиці нещасних випадків серед цієї категорії осіб.
