Журнал відповідає читачам

Навантажувач — машина циклічної дії, що належить до безрейкового долішнього транспорту (технологічних транс-портних засобів), обладнана підіймальним механізмом (вантажопідіймачем) і вилами (платформою) або одним із змінних вантажозахватних пристроїв для забезпечення підіймання, транспортування, навантаження та розвантаження, штабелювання та укладання вантажів (п. 3 розд. І Правил охорони праці під час вантажно-розвантажувальних робіт, НПАОП 0.00-1.75-15). Тобто за визначенням навантажувач не призначений для підіймання людей. Мобільним засобом, що використовується для підіймання людей на виробництві, є підіймач (підйомник). Навантажувач належить до технологічних транспортних засобів, що не використовуються на дорогах загального користування. Технологічні транспортні засоби (загального призначення) входять до Переліку машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що експлуатуються (застосовуються) на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки (п. 5 додатка 7 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1107, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2018 р. № 48). Правила охорони праці під час експлуатації вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання (НПАОП 0.00-1.80-18) поширюються на самохідні (автомобільні, на спецшасі, пневмоколісні, гусеничні, залізничні тощо) та причіпні підйомники (мобільні підйомники), але не поширюються на вантажопідіймальні машини спеціального призначення, до яких відносяться електро- та автонавантажувачі.