Нова школа охорони праці — знання і практичні навички з фокусом на результат

Інформаційна довідка
  • Має 2 британських дипломи — з безпеки виробництва та психології, почесний член британського співтовариства IOSH (Chartered member of IOSH), співзасновник Європейського співтовариства з охорони праці (ЄСОП, англ. ESOSH).
  • Керував функцією ОП в Метінвест Холдингу і був розробником програми змін, яка отримала перше місце на IIRSM Risk Excellence Awards 2020.
  • Засновник «Нової школи охорони праці» — першого в країнах СНД навчального майданчика з ризик-орієнтованою СУОП в обсязі британської дипломної програми.

«Нова школа ОП» — це навчання тому, як впроваджувати західні системи керування ОП в нашому культурному середовищі»

«Нова школа ОП» — хочете знати, яким чином здійснюватиметься перехід більшості фахівців в «нову школу», яким буде спеціаліст з безпеки праці через 5 років, що робити, щоб ризик-орієнтована система запрацювала як слід та про багато іншого?

Всі подробиці — далі.

ОППБ: Ви є співзасновником ESOSH, членом британського інституту безпеки та гігієни праці IOSH та створили «Нову школу охорони праці». Розкажіть, будь ласка, як виникла ідея створення такої школи?

Дмитро Григоренко: Ідея була викликана очевидною нестачею доступного навчання з ризик-орієнтованою системою управління охороною праці (далі — СУОП) в нашому культурному середовищі. Такого навчання потрібно щонайменше
2 рівні: базовий — для всіх фахівців, і прогресивний — для керівників і фахівців на стратегічних позиціях. З курсів базового рівня у нас доступний тільки міжнародний сертифікат NEBOSH, але із залученням іноземців та в 5 разів дорожче, ніж в Англії. Гідної місцевої альтернативи за розумні гроші не було.

З курсами навчання для керівників дуже складно було. Їх просто не існувало в усьому пострадянському просторі. Можна було навчатися тільки англійською. В результаті, освоїти всі елементи системи управління ОП і розуміти, як підвищувати ефективність системи, могли тільки фахівці з вільним володінням англійською.

Оскільки з навчанням труднощі, то у нас навіть в «просунутих» компаніях, які намагаються впроваджувати у себе кращі практики, видно серйозні недоліки в роботі систем. Типова ситуація — форми оцінки ризиків зроблені, але припадають пилом у шафі, травматизм не зменшується, зрозумілої довгострокової стратегії немає.

Щоб ризик-орієнтована система запрацювала як слід, фахівцям потрібно розуміти роботу СУОП глибше, потрібно вміти аналізувати показники і відбудовувати систему моніторингу, проводити діагностику всіх процесів, розуміючи їх наповнення і взаємний вплив, потрібно вміти розробляти стратегію змін. У світі таку підготовку можна отримати, якщо пройти дипломну програму навчання NEBOSH або її аналоги.

Що мали в результаті? Сучасне навчання для керівників отримати було ніде і навіть базові знання були занадто дорогими для нашого роботодавця. «Нова школа ОП» точно була потрібною.

ОППБ: Що лягло в основу програми навчання в «Новій школі ОП»?

Дмитро Григоренко: «Нова школа ОП» — це навчання тому, як впроваджувати західні системи керування ОП в нашому культурному середовищі. В основі програми — британська школа підготовки та кращі практики провідних міжнародних компаній. При цьому, істотна частина наповнення курсу, його структура та методика проведення — авторські. Я провів безліч циклів впровадження ризик-орієнтованої СУОП і з кожним циклом технологія ставала більш відточеною, накопичилася база типових рішень, стандартних документів і шаблонів.

Останній мій кейс виявився настільки переконливим, що британці дали нам перше місце в світі в категорії «Програма змін року». Всіма своїми напрацюваннями відкрито ділюся на курсі

ОППБ: Які інструкції й шаблони Ви застосовуєте під час навчання? Чи вивчаються в школі кращі світові практики, що стосуються безпеки праці?

Дмитро Григоренко: На авторському курсі я даю дійсно великий набір документів і шаблонів — це типові стандарти, різного роду презентації, цілі програми навчання з повним пакетом додаткових матеріалів. Серед матеріалів — система аналізу ефективності СУОП, інструмент самоаналізу знань і навичок, повний пакет матеріалів з системи управління підрядниками, матеріали тренінгів з лідерства, LOTO і безліч інших матеріалів.

Курс містить опис актуальних кращих практик з усіх процесів в СУОП, таких процесів — десятки. Це і система моніторингу показників, і система мотивації, і система навчання, і управління безпекою підрядників. У частині кращих практик управління ризиками, на курсі є блоки з робіт на висоті, блокування джерел енергії, безпеки машин і механізмів, замкнених просторів, земляних робіт, транспортної безпеки, найкращих практик в будівництві, з ментального здоров’я.

Серед таких напрямків — розвиток навичок переконання і ведення переговорів, ефективна презентація для керівництва, інструменти для самоаналізу, підвищення особистої ефективності і постійного професійного розвитку.

Кращою практикою можна назвати і саму методику навчання на курсі. Курс побудований таким чином, щоб давати максимум ефективності при мінімальному часі навчання. Повний курс займає 2 місяці і включає 50 уроків, кожен тривалістю близько 30 хвилин. В уроках немає зайвого, все по суті і рівно стільки, скільки можна сприйняти за один захід. З кожного уроку — домашні завдання зі зворотним зв’язком. З найбільш значущих уроків — майстер-класи з відпрацюванням практичних навичок. У першому потоці майстер-класи проходили з оцінки ризиків та аналізу корінних причин подій. Також на курсі проводяться регулярні сесії питання-відповідь і майстер-майнди1.

_________________
1 Обдумування, планування та організація важливої і складної операції.

ОППБ: Що Ви можете сказати про новий погляд на питання ризик-орієнтованого підходу в охороні праці і пожежній безпеці?

Дмитро Григоренко: Базові принципи в ризик-орієнтованому підході не змінюються вже багато років, але окремі інструменти постійно еволюціонують. Наприклад, в піраміді нещасних випадків, з усього масиву небезпечних умов та інцидентів, зараз прийнято виділяти окрему групу випадків, де потенціал важких наслідків найвищий. Їх більш детально розслідують, пильно відстежують виконання заходів.

Також багато уваги приділяють людському чиннику і адаптації умов роботи під людину. Всі ми не досконалі — ми можемо натиснути не ту кнопку, забути зробити запис в журналі і т.п. Тому системи повинні бути стійкими до можливих помилок. Ця ідея лежить в основі багатьох інструментів управління ОП. Наприклад, при розслідуванні і аналізі корінних причин подій, якщо правило було порушено, то корінна причина випадку — НЕ людський фактор, а неготовність системи до можливих помилок. Інший приклад — простота в охороні праці. Всі документи і процедури повинні бути максимально простими, щоб їх було легко зрозуміти і просто використовувати.

Робітники не завжди читають складні документи, а якщо читають, то не завжди здатні засвоїти все написане. Список можна продовжувати і продовжувати…

Всі системи повинні бути стійкими до можливих помилок.

ОППБ: На Ваш погляд, яким має бути сучасний фахівець з охорони праці?

Дмитро Григоренко: Сучасний фахівець з охорони праці — це довірений радник, здатний вносити відчутний вклад в загальний успіх організації.

Ефективна система управління охороною праці — це не просто відсутність проблем з перевірчими органами, а маса можливостей для роботодавця. Фахівцю з охорони праці потрібно вміти бачити можливості для бізнесу, потрібно бути здатним донести цінність своїх пропозицій керівництву, вміти успішно впроваджувати проєкти, щоб вони приносили відчутні результати.

ОППБ: Яких спеціалістів, на Вашу думку, все ж поки що більше на українських підприємствах — фахівців «старої школи» чи сучасних безпекових лідерів? Чи не відбувається нині розколу та непорозуміння між цими двома умовними групами?

Дмитро Григоренко: Звичайно ж, більше «старої школи». Причина тут очевидна — вчитися поки ніде. Сучасні знання у багатьох фахівців просто в «сліпій зоні», про існування багатьох інструментів фахівці просто не знають.

При цьому не думаю, що між школами є розкол і нерозуміння.

У нас спільні цілі, відрізняються лише засоби досягнення результатів.

І видно, що суспільство у нас вже дозріло до змін. Дуже показовою в цьому плані є динаміка зростання Європейського співтовариства з ОП. Ми створили ESOSH з Ольгою Богдановою два роки тому. За весь перший рік до товариства приєдналися кілька сотень людей. Зараз нас вже 1700 і ми щотижня отримуємо десятки заявок.

Якщо збережеться сьогоднішня динаміка, то перехід більшості фахівців в «нову школу» — питання кількох років, не більше.

ОППБ: Як спеціалісту можна долучитися до навчання у Вашій школі? Чи доступне воно рядовому фахівцю вітчизняного підприємства? Чи стане, як вважаєте, навчання за Вашою методикою масштабнішим та всеохоплюючим у майбутньому?

Дмитро Григоренко: У «Новій школі ОП» ціни відповідають місцевим умовам, не захмарні. На першому потоці ціна за базовий курс навчання була від 14 тис. грн.

Це професійний рівень підготовки світового рівня, в навчанні витримані сучасні британські підходи по методології проведення занять і перевірки знань. І тепер навчання у нас дешевше, ніж в Англії, що логічно.

Набір в групи проводжу кожні 3–4 місяці. Щоб потрапити на курс, потрібно стежити за оновленнями в групі ESOSH або на моїх сторінках у соцмережах.

Школа відчутно розвиватиметься. Це видно по випускниках першого потоку, з яким піднесенням приступили до впровадження змін у своїх компаніях, як вони розповідають про курс своїм колегам. Анкет попередньої реєстрації на другий потік вдвічі більше, ніж було на перший. І вже є запит від іноземних колег на розробку англійської версії курсу, тому до кінця року буде запуск і англомовної версії.

ОППБ: Яким чином «Нова школа ОП» може допомогти досягти кращих показників у питанні охорони праці на підприємствах України?

Дмитро Григоренко: «Нова школа ОП» дає знання і практичні навички з фокусом саме на результат. Це не навчання заради «корочок», не вивчення окремих процедур, вирваних з контексту організації. Це повний набір реально працюючих на практиці інструментів.

Не сумніваюся, ці знання спричинять ланцюгову реакцію, коли стануть загальнодоступними. Особливо цікавими будуть перші роки. Сьогоднішній рівень стандартів безпеки у нас, в цілому, не високий, зона росту величезна. В таких умовах результати отримувати не так важко — є безліч простих інструментів, які майже не вимагають вкладень і при цьому можуть в рази скоротити травматизм, в першу чергу, важкий.

Кожен потік курсу може приносити результати цілком відчутні на рівні країни. Уже на першому потоці навчалися фахівці, в колі відповідальності яких, десятки тисяч працівників. Це і металургія, і видобуток корисних копалин, і енергетика, і легка промисловість, і невиробничі компанії, були і представники навчальних закладів. Кожен з учнів тепер володіє технологією впровадження ефективної СУОП і поширюватиме ці знання далі.

Є безліч простих інструментів, які майже не вимагають вкладень і при цьому можуть в рази скоротити травматизм.

ОППБ: Яка Ваша особиста думка щодо проєкту Закону України «Про безпеку та здоров’я на роботі»? Чи може його втілення в Україні зробити працю на підприємствах більш здоровою та безпечною?

Дмитро Григоренко: З впровадженням нового закону ситуація з травматизмом в країні повинна покращитися. Проєкт закону розроблений відповідно до найкращих світових практик, вони точно дадуть результат. Навколо законопроєкту все ще ведуться дискусії, але істотна частина статей вже не викликає суперечок. Яким би не був результат обговорення спірних питань, вже тих статей, які були узгоджені всіма учасниками робочої групи по законопроєкту, буде досить, щоб умови роботи в Україні стали кращими, ніж будь-коли раніше.

ОППБ: Уявімо спеціаліста з безпеки праці через п’ять років — який він?

Дмитро Григоренко: Ті фахівці, які зараз активно займуться своїм розвитком, через п’ять років можуть стати справжніми майстрами з ризик-орієнтованої охорони праці. 5 років досить для того, щоб вийти на рівень профі світового класу.

Розвинені навички в області сучасних СУОП дають можливість фахівцям з ОП приносити більше користі бізнесу. В цьому випадку, статус функції ОП змінюється, рівень оплати стає відчутно вищим. Змінюється рівень життя фахівців.

І можливостей буде більше. З’являться нові для нашого ринку праці професії. Розвиватиметься ринок консалтингу, з’явиться запит на страхових експертів. У сильних фахівців з’явиться можливість надавати підтримку в розвитку систем відразу декількох організацій. 

Підготовано редакцією